Старосілля, деревня при р. Вербч.
І.„Генеральне слідство” (1729–1730): 13 дворів уряду полковничого. В ті часи, коли володільцями Старосілля були полковники: В. Борковський, Г. Гетьманич, Я. Лизогуб, в деревні нараховувалось 3 мужичих двори. Від Я. Лизогуба Старосілля отримав Стефан Бутович, а після нього володільцями були його дружина та сини: Дем’ян, Стефан та Петро. На р. Вербч їм належав млин о 2 колах мучних та 1 ступному, згаданий в жалуваній грамоті Петра І від 7 липня 1718 р. Межа куплених Кузницького та Старосільського грунтів визначені універсалом гетьмана Мазепа від 19 березня 1700 р: „із верхівки Вербичі річки до Івантіїва ліса, у Радків, у Бурок, у Крутий рівчак, у Довгослуп, у Перевисле болото, у Головате, у Ростопту” .
Підтвердження на володіння слобідками Старосілля та Кузничі „з полями та сіножатями, з дібровами, з бором та з всілякими угіддями”, разом з „вотчиним побором” С. Бутович отримав і від Петра (жалувана грамота від 16 грудня 1708 р.)
ІІ.„Генеральний опис” (1765–1769): козацьких дворів – 3; сел. дворів – 2, вол. військового товариша Петра Бутовича.