Сеньківка (Симеонівка або Семківка ?), село.
І.„Генеральне слідство” (1729–1730): 20 дворів уряду полковничого, володіє бунчуковий товариш Іван Владиславович Бороздна (універсала Скоропадського 1716 р. за військові заслуги).
За сказками тамошніх старожилів, село слободою осадив полковник В. Борковський, потім віддав городнянському сотнику В. Півню, а згодом Миколі Грембецькому. Коли полковником став Я. Лизогуб, Борковський відібрав село у Грембецького та віддав його городнянському сотнику Герасиму. Згодом від Я. Лизогуба Сеньківку отримав його зять С. Бутович, а за ним – городнянський сотник А. Стахович, якому село належало близько 20 років. Після смерті А. Стаховича, Сеньківку у 1716 р. від гетьмана Скоропадського отримав генеральний бунчужний Іван Бороздна. Він стверджував, що сільце Семківка слобідкою була поселена Семашкіним в урочищі Скворцовому, на Горському грунті, що належав Борозднам, а відібрана якимось Бурковським, але І. Бороздна стверджував, що у нього збереглись: привілеї, отримані його предками від польських королей, грамоти московських князів та універсал Б. Хмельницького. У 1730 р. І. Бороздна привіз в Глухів універсал Скоропадського за 1709 р., що підтверджував володіння Семківкою.
ІІ.„Генеральний опис” (1765–1769): 20 дворів на уряд, cел. дворів – 8, вол. бунчукового товарища І. Бороздни.