Кузничі (Козлиничі ?), деревня при болоті Ведмежому.
І.„Генеральне слідство” (1729–1730): 32 двори. Слобідку Кузничі заселив Стефан Бутович на грунтах, куплених ним у місцевих козаків та стрільців.
Гетьман Мазепа підтвердив своїм універсалом від 19 березня 1700 р. межі куплених Кузницького та Старосільського грунтів: „із верхівки Вербичі річки до Івантіїва ліса, у Радків, у Бурок, у Крутий рівчак, у Довгослуп, у Перевисле болото, у Головате, у Ростопту”.
Підтвердження на володіння слобідками Кузничі та Старосілля С. Бутович отримав і від Петра І. В жалуваній грамоті (16 грудня 1708 р.) слобідки Кузничі та Старосілля записані за ним „з полями та сіножатями, з дібровами, з бором та з всілякими угіддями, разом з „вотчиним побором”.
ІІ.„Генеральний опис” (1765–1769): сел. дворів – 2, вол. військового товариша Петра Бутовича.